запивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
о — О1 (о10 000) предл. I. С вин. п. 1. При указании на предмет, с которым ктол., чтол. соприкасается или сталкивается. Об, о: и акы о камыкъ бо приразивъшесѧ ѡскакахѹ. ЖФП XII, 61а; и младеньца о землю разражахѹ (ἐπὶ τῆς γῆς) ГА ХIII–XIV, 161б; и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
запиватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Пиячити, пити запоєм. 2) чим. Пас. до запивати 1) … Український тлумачний словник
запити — див. запивати … Український тлумачний словник
могорич — у/, ч., розм. 1) Частування з приводу успішного завершення якої небудь справи. || Те, що п ють за такого частування. Запивати могорич. 2) перен. Плата за послугу, допомогу і т. ін … Український тлумачний словник
пити — 1) (що й без додатка угамовувати спрагу якою н. рідиною); попивати, посмоктувати, потягувати (потроху, час від часу); смоктати, цідити (повільно, пропускаючи рідину крізь зуби); сьорбати, посьорбувати, присьорбувати (повільно, перев. видаючи при… … Словник синонімів української мови
